www.fsfu.org.ua

П'ятниця, 11 24th

Last updateпн., 06 лист. 2017 11am

    EnglishFrenchGermanItalianPolishRussianUkrainian

Flagman Кубок України з ловлі риби спінінгом з човна відбувся!

З 12 по 14 жовтня поточного року в обширній та чарівній акваторії гирла Дніпра відбувся один з головних турнірів з човнової ловлі.

Як і обіцяли організатори, риби було багато і вона непогано клювала, даючи надію кожному з учасників зайняти досить високу позицію в турнірній таблиці. Та все ж призових місць всього три, а володарями Кубку 2017 року стали лише ті спортсмени, які посіли верхні сходинки п’єдесталу в особистому та командному заліках. Втім, все по-порядку…

Особливості човнової риболовлі

В змаганні за медалі та кубки престижного турніру взяли участь 19 команд, кожна з яких складалася з двох екіпажів (по два спортсмени в човні). Таку кількість учасників не змогла вмістити досить велика база відпочинку «Дельта Дніпра», тому частина команд розташувалась поруч в «Рибальському стані». Зрозуміло, що крім наявності достатньої кількості кімнат, потрібні майданчики для розташування човнових лафетів, місткі причали для швартування човнів та доступ до електромережі, щоб заряджати акумулятори носових електромоторів i-Pilot.

Для човнового спорту з риболовлі характерне високе технічне оснащення не лише плавзасобів, але й самих спортсменів. Це вже друге змагання, що проходило за новими правилами, які передбачають обов’язкову наявність у кожної «двійки» GPS-трекера, щоб судді могли відслідковувати з берега переміщення човнів та екшн-камери у кожного учасника для перманентної зйомки на відео всього, що відбувається в спортивному катері під час змагань. Особлива увага приділяється фіксації піймання залікової риби. Відсутність на відео процесу її виважування, заведення в підсак та поміщення на кукан чи в аератор – це однозначний незалік.

Розуміється, що судді фізично не в змозі проаналізувати всі терабайти інформації. Тому за правилами потрібно підтвердити піймання всіх залікових риб лише у призерів туру в особистому та командному заліках. Але це вже, як мінімум, 9 карток пам’яті з 8-годинними відео на кожній. Ще дві важливі відмінності човнового виду від інших дисциплін риболовного спорту – риба не зважується, а вимірюється в довжину, причому до заліку приймаються лише ті екземпляри, які досягли встановленого правилами розміру. Наприклад, окунь має бути від 25 см в довжину, а щука від 45 см. Потрібно віддати належне головному судді Віталію Мінченко та секретарю змагань Андрію Кондратьєву, які оперативно проводили вимірювання, занесення в протоколи розмірів риби та швидко підбивали підсумки кожного туру. Попутно відзначу, що організатори змагань в особі Олега Коноваленка, теж на високому рівні справились зі всіма завданнями, завдяки чому спортсмени мали пристойні умови проживання, були забезпечені всім необхідним для відновлення сил після турів та здійснення технічного обслуговування моторів та плавзасобів.

Дрібні щуки та великі надії

Та повернемось безпосередньо до змагань. Протягом 12 жовтня спортсмени здійснювали заїзд, та тренувались. Більшість учасників вже не раз ловили в гирлі Дніпра, тому акваторія не загрожувала особливими труднощами. Та все ж не обійшлося без сюрпризів. Не зважаючи на те, що щуки на мілині (в лататті та біля лінії очерету) було досить багато, її розміри не вселяли оптимізму. Крупних особин доводилось шукати значно довше, ретельно обловлюючи краї бровок та межі трави на поливах глибиною 3 –5 метрів. Але це розуміння прийшло не до всіх і не відразу. Спортсменам довелось потрудитись, щоб виробити правильну тактику. «Після тренування стало зрозуміло, що з приблизно шести пійманих щук, всього одна – залікового розміру, – розповідає про результати тренування Олег Ривак (команда Flagman Lviv). – Тому ми ставимо на темпову ловлю зубатої. На окуня надії мало, але тут є доволі крупні «горбачі» вагою по 1,5 кг». Хоч зона змагань настільки велика, що для того, щоб об’їхати її на потужному катері потрібно годин вісім, а то й більше, популяція судака та інших видів риб в гирлі Дніпра обмежена, тому спортсмени зосередились на ловлі в основному плямистих красунь та строкатих розбійників. Останні за словами учасників з Херсонської області, активно ловляться весною. Восени спокусити окуня значно важче. «На тренуванні риба ловилась як на силікон, так і на воблери, – ділиться враженнями від тренувань Дмитро Корзенков. – Пройшли по знайомих ще з Чемпіонату Світу 2012 точках і піймали понад 15 залікових щук. Результатом задоволені. Думаємо, що завтра буде не гірше». Результати тренувального дня радували практично всіх спортсменів, тому увечері на відкритті змагань спортсмени перебували піднесеному настрої. Потім жеребкування стартів, нарада капітанів команд і відбій до 4:30. Адже сніданок розпочнеться о 5:00, а вихід на воду, згідно з регламентом турніру – о 6:30. Старт першого туру – о 7:00.

Три жовті картки на старті Iтуру

Ранок п’ятниці 13 жовтня видався похмурим. На сході скупчились хмари, тому спортивні човни вийшли на точку старту в майже повній темноті. Фотографувати в таких умовах справа майже марна. Та все ж я спробував зробити якомога більше кадрів з суддівського човна. Кращі з них можна побачити, скачавши архів знімків за посиланням внизу статті. Кожна команда стартувала двома екіпажами згідно порядкових номерів. Старт першого туру відзначився трьома жовтими картками. Хлопцям так кортіло скоріше включитися в боротьбу за Кубки, що вони виходили на глісер, ще не перетнувши стартової лінії, на якій стояв суддівський човен.

Аж ось – всі в зоні ловлі. Судді за допомогою спеціального програмного забезпечення відслідковують пересування човнів спортсменів по акваторії, контролюючи, щоб ті не заходили в заборонені для риболовлі сектори, адже в акваторії багато заповідних ділянок, де ловити рибу неможна. Вісім годин першого туру збігли дуже швидко. І ось до фінішу мчать моторні човни, розсікаючи дніпровські хвилі. На березі все готове до замірювання, яке в підсумку показало наступні результати:

особистий залік:

1 – Павло Гирич, Євгеній Макогон (Shimano-Rapala, Запорізька обл.);

2 – Володимир Лисенко, Віктор Курков («Рибацкий рай», Одеська обл.);

3 – Максим Казімко, Артем Мартьянов (команда Tuna-VoblerOK, м. Київ);

командній залік:

1 – Tuna-VoblerOK, м. Київ;

2 – Finval-Fahrenheit-MegaBoss, Херсонська обл..;

3 – «Рибацкий рай», Одеська обл.

В принципі нікого не здивувало, що саме ці екіпажі та команди зайняли верхні рядки турнірної таблиці за підсумками першого туру. Сильні титуловані спортсмени, які вважалися фаворитами змагань просто підтвердили власну майстерність і заявили свою готовність стати володарями цьогорічного Кубку України. «Учасники, які не увійшли до трійок лідерів теж цілком спроможні перемогти. – говорить головний суддя Віталій Мінченко, – Тут зібралась еліта риболовного спорту. Кращі з кращих. Тому ще рано робити висновки і щось прогнозувати. Побачимо, що буде завтра. Для мене, як судді, головне, щоб змагання пройшли з дотримуванням правил. Тоді й результати будуть цілком легітимними, а нагороди по праву належатиму тим, хто краще підготувався та зміг підібрати найбільш оптимальну тактику для даних умов».

Коли техніка не витримує

Початок другого туру також відзначився однією жовтою карткою за перевищення швидкості на лінії старту. Решта 36 двійок не ризикнула глісувати повз суддівський човен. Та на цьому пригоди спортсменів не закінчились. На човні двійки Дмитро Корзенков, Андрій Мельник з команди Tuna-VoblerOK зіпсувався основний мотор майже відразу після старту. Спортсмени зателефонували суддям і попросили, щоб за годину до фінішу їх відбуксирували. А тим часом екіпаж продовжив пересуватись на електромоторі, долаючи короткі відстані, шукаючи точки стоянки щуки. Приблизно за годину до закінчення другого туру екіпаж команди КОФРС-1, м. Київ, у складі Юрій Орлов, Сергій Григорович не змогли завести двигун через те, що сів акумулятор. Їм теж довелось чекати на допомогу.

За результатами двох турів місця в турнірній таблиці розподілились наступним чином:

в особистому заліку –

1 місце – Максим Казімко, Артем Мартьянов (команда Tuna-VoblerOK, м. Київ);

2 місце – Павло Гирич, Євген Макогон (команда Shimano-Rapala, Запорізька обл.);

3 місце – Олександр Вільгуцький, Олег Ривак (команда Flagman Lviv, м. Львів).

В командному заліку –

1 місце – Tuna-VoblerOK, м. Київ;

2 місце – «Рибацкий рай», Одеська обл.;

3 місце – Shimano-Rapala, Запорізька обл.

Найбільшу рибу турніру, щуку довжиною 96 см, піймав екіпаж у складі Дмитро Шилін, Дмитро Ніколаєноко (команда «Варяги-Істок», Херсонська обл.).

Звичайно, переможців вітали всі! Та найбільше здивування та повагу викликали львів’яни, які спромоглися стати призерами, маючи в своєму розпорядженні не потужні катери, а звичайні надувні човни і мінімум ехолокаційного обладнання. «Вранці ми потрапили на справжній вихід щуки, – ділиться своїми враженнями від туру Олег Ривак. – За годину ми піймали підряд більше 5 хвостів. Вірніше ловив мій напарник Олександр Вільгуцький, а я ледве встигав витягувати рибу в підсаком та садити її на кукан. Потім протягом дня вдалося доловитись непоганими особинами. Шкода, що найкрупніша щука вагою за три кілограми зійшла з кукану. Можливо, вона дозволила б піднятися на сходинку вище!»

Дмитро Корзенков – про шлях до перемоги

Після урочистого нагородження переможців мені вдалось поспілкуватись з Дмитром Корзенковим, капітаном команди Tuna-VoblerOK, яка стала володарем Кубку України, незважаючи на зіпсований мотор і те, що екіпаж Дмитра закінчив ловлю набагато раніше. Адже він діставався фінішної межі на буксирі.

Олександр Бурма (О. Б.): Почнемо з початку… Я знаю, що деякі команди приїхали сюди задовго до початку змагань, щоб ознайомитись з зоною турніру і потренуватись. Скільки днів ви шукали свою золоту рибку?

Дмитро Корзенков (Д. К.): Ми приїхали 11 жовтня, в середу ввечері, і ловили лише один день, 12 жовтня, визначений регламентом для тренувань.

(О. Б.): Чи не замало одного дня?

(Д. К.): Ні, нам вистачило. Акваторію знаю непогано. Тут в 2012 році ми з Андрієм Мельником брали участь в Чемпіонаті Світу, який успішно виграли і в особистому, і в командному заліках. Тоді, готуючись до світової першості, ми ретельно вивчили акваторію, і тепер просто проїхались по старих точках, щоб переконатись, що вони працюють.

(О. Б.): На які приманки ловили?

(Д. К.): В основному використовували воблери та силіконові приманки. Я з Андрієм перевагу віддали силікону, а другий екіпаж команди, Максим Казімко, Артем Мартьянов, ловили переважно на воблери: 130-ті «Рудра», «Віжин», «Балісон» та інші класичні моделі… А з силікону в основному використовували віброхвости темних відтінків.

(О. Б.): Тобто ваші заготовки з Чемпіонату Світу спрацювали?

(Д. К.): Так, старі місця радували наявністю щуки, але доводилось шукати крупних особин.

Насправді ловити було непросто. Дуже багато незалікових екземплярів. Навіть там, де на тренуванні клювала нормальна риба, в турах ловилась лише дрібнота до 45 см.

(О. Б.): Що ви зробили, щоб піймати великих особин?

(Д. К.): Ми трималися вже відомих нам місць, не шукаючи нових, щоб не втрачати дорогоцінний час. Поступово переміщались з точки на точку, доки не натрапляли на залікову рибу. Так, ранком першого туру ми взяли 4 щуки. У Максима з Артемом справи йшли краще – в заліку 6 зубатих. Вдень риба не відгукувалась. Зате перед кінцем туру натрапили на короткочасну активізацію хижака і піймали ще кілька щук. Одна з них – 80-сантиметрова. В результаті 8 щук і 1 окунь.

(О. Б.): Зрозуміло. І от почався другий тур, в якому на вас чекала неприємна пригода…

(Д. К.): Так, дійсно. Після старту ми не встигли проїхати й пари кілометрів, як у нас зупинився мотор. Причому серйозно і надовго. Довелось йти на електродвигуні до своїх місць тихим ходом, де ми й залишалися впродовж другого туру. Компактно переміщались в радіусі одного кілометра, обловлюючи по кілька разів одні і ті ж точки. Як правило, ми так не ловимо. Але ситуація диктувала свої умови. Знову зранку переважали недомірки. Причому не вистачало буквально кілька міліметрів до залікових 45 см. З шести – лише одна нормального розміру. Зважаючи на обставини, нам довелось закінчити ловлю на час раніше, ніж всі інші спортсмени. Тим не менше фінішували з непоганим результатом – 8 щук.

(О. Б.): А як виступила друга двійка команди?

(Д. К.): Максим і Артем ловлять тут всього вдруге, тому їм довелось включити весь свій досвід, бо ті місця на Конці, де вони ловили, ми показали буквально перед стартом. Хлопці молодці. Крім наших точок, знайшли нові і прекрасно відловились. Краще ніж ми з Андрієм. До речі, свою найбільшу щуку Максим та Артем піймали на мілині під самим очеретом. Ніхто не чекав, що там живе такий монстр.

(О. Б.): Які враження від змагання взагалі?

(Д. К.): Команда задоволена результатом, дуже приємно вигравати. Причому у нас немалий відрив від суперників, тому тільки позитивні враження. Якби ще двигун не зламався, то можна вважати змагання ідеальними!

(О. Б.): Вітаю з перемогою, бажаю нових звершень на всеукраїнських та світових турнірах.

(Д. К.): Дякую!

Ось і завершився Flagman Кубок України з ловлі риби спінінгом з човна, за результатами якого, а також підсумками весняного Чемпіонату визначився рейтинг спортсменів та команд, які візьмуть у відборах для участі в Чемпіонаті Світу наступного року.

Залишається лише подякувати Херсонській федерації риболовного спорту за прекрасну організацію турніру, а титульному спонсору – лідеру риболовного ринку України ТМ Flagman – за всебічну, в тому числі і фінансову, підтримку спортсменів.

Репортаж вів Сашко Бурма.

Быльше фото тут, натисни мене :-)

Ви тут: Головна Новини Flagman Кубок України з ловлі риби спінінгом з човна відбувся!